Трудовичка

[ratomira]

Трудовичка в моей школе была женщиной очень глупой.

Сначала у нас труды проходили в отдельно стоящем одноэтажном здании, потом выделили отдельный кабинет в школе на четвертом этаже.

У трудовички была цель воспитать из нас хозяйственных девиц.

- Зачем вам высшее образование? - говорила трудовичка. - Девушкам оно ни к чему. А вышивание, вязание и прочее рукоделие всегда пригодится. Будет, чем дома заняться, воспитывая детишек.

Как-то трудовичка задала вышить крестиком любой рисунок, который придумаем. Я вышила слово "MetallicA" с красивыми стрелочками на первой и последней букве. Трудовичка чуть не упала в обморок.

Тогда была популярна песня "Любочка". ("Синькая юбочка, ленточка в косе, кто не знает Любочку, Любу знают все..."). Кто-то из девочек ее напевал, когда вышивал. Трудовичка это услышала и в ужасе закричала:

- Прекратить! Какой срам! Это же песня про проститутку!

Однажды как раз на уроке трудов сказали, чтобы все вышли на улицу. Мы хотели взять сумки, но трудовичка не разрешила. Сказала:

- Это, наверное, учебная тревога. Через 10 минут зайдете обратно и продолжим урок.

Но это оказалась не учебная тревога, а кто-то позвонил, что школу заминировали. И пока саперы с собаками не проверят всю школу (это несколько часов) мы не сможем взять сумки, где были ключи от квартир и деньги на перекус и на проезд (некоторые жили не рядом со школой). А еще всех отпустили по домам.

Пацаны из нашего класса сразу пошли домой, потому что взяли свои ранцы, им трудовик сразу сказал брать вещи. Трудовик был нестарый дядька с бородой а-ля Зелихман Яндарбиев (или султан Сулейман).

А мы из-за не могли пойти домой, потому что ключи от квартир были в сумках на четвертом этаже в классе труда из-за идиотки трудовички. Мобильных тогда еще не было. Потом одна девочка из параллельного класса, которая жила недалеко от школы, приютила нас у себя почти до вечера, пока саперы всё не проверили и мы не забрали наши сумки. Бомбы, понятное дело, не оказалось, это просто кто-то не хотел писать контрольную.

С трудовичкой я потом договорилась, что буду для нее набирать тексты на компьютере (всякие задания по трудам), а всякой херней типа вязания и вышивания заниматься не буду. У меня дома был компьютер. Не у всех тогда еще были. Набирать тексты на компьютере - это тоже своего рода труд.

Comments

[tiresome_cat]

Не, у нас хороший трудовик был: здоровый такой, шкафообразный мужик, бывший военный. Но добрый и толковый. Во всяком случае, с какой стороны нужно держать молоток я от него узнал :) А в старших классах у нас вообще автодело было. С практическим вождением даже. Но вот только сейчас я вдруг понял, что ни одной девочки у нас на автоделе не было?! Гендерная дискриминация в лучшем виде :(

[ratomira]

Да, дискриминация и разделение.
Мне бы тоже пригодились знания, как правильно молоток держать. А то не всегда попадаю по гвоздям. Хотя молоток же не тяжелый, почему только мальчиков учат гвозди забивать?

Вчера, кстати, мне кое-что надо было чуть-чуть перепилить ножовкой в металлу. А я вообще без понятия, как ею пилить. Но как-то перепилила.

Реально очень много типа "мужских" работ, которые не требуют применения большой силы, с которыми могут справиться и женщины, но женщины не могут справиться, потому что не умеют. А на уроках труда нас учили какой-то хуйне, которые годится только в качестве хобби типа крестиком вышивать или вязать крючком. Ебанатство короче, вот так, котик.

[ukurainajin]

Може це вас здивує, але чоловіки теж не всі і не все про такі роботи знають. А коли треба, то беруть і пробують зробити. Усе буває вперше, а вправність лише через досвід з'являється.
Щодо цвяхів, нас у школі взагалі не вчили забивати цвяхи, не було такого на уроках. Я їх просто для свого задоволення у діда назабивався. Пиляти — так само. Трудовик того періоду був перманентно в запої, а із наступним ми вже на верстатах займалися металообробкою. Фарбувати вчився вимушено у школі на «відпрацюваннях» (чи є ще таке зараз?) Копати — теж там або у баби на городі.

[ratomira]

Але ж в бiльшостi вчать, бо не всi трудовики в запої.

[ukurainajin]

У молодших класах всіх разом вчили вишивати хрестиком. Не скажу, що мені це дуже знадобилося. Хоча гудзики пришивати — справа корисна. Я не проти універсальної початкової освіти. Просто на практиці, щодо справді потрібного, у мене це була переважно самоосвіта з життя, і шкільні вправи я не сакралізую.

Можливо, є ще такий бік цих «чоловічих робіт», що існує ризик травмуватися. Подряпини, порізи, синці, удар струму — це може відлякувати.

[ratomira]

У нас не вчили хлопцiв вишивати хрестиком. Але воно й дiвчаткам не треба.

[cyrill_999]

Да, дискриминация и разделение
...ой... :-)))

[cyrill_999]

:-) Зачем Вам "токарные-станки", когда можно многое натворить обычными маникюрными ножницами:
https://www.youtube.com/watch?v=EzyXMEpq4qw

Побуду вчителем праці :)

[atejist]

Молоток тобі потрібен хіба що горіхи колоти. Цвяхи - то кам'яний вік, у ХХІ столітті замість них використовують шурупи-саморізи. Шурупи набагато зручніші цвяхів: і тримають міцніше, і виймаються в разі потреби легше, і при монтажі нема ризику порушити конструкцію чи пошкодити поверхню ударом молотка.

Пиляти ножовкою по металу - це заняття порівняно просте, ніяких особливих нюансів там немає. От сверлити метал - це вже складніше. Метал треба сверлити на малих обертах і з сильним натиском. Тому це не зовсім жіноча робота. Плюс потрібно, щоб руки з плечей росли, а не нижче. Бо якщо тиснутимеш не під тим кутом, під яким триматимеш сверло, то з великою ймовірністю воно зламається. І ще коли сверлиш, то звертай увагу, які частинки металу вилізають із-під сверла. Якщо стружка - все добре (в ідеалі йтиме довга стружка, яка намагатиметься завиватися кренделями). Якщо дрібні-дрібні шматочки, майже пил - значить, сверло тупе.

Звертайся, якшошо :)

Re: Побуду вчителем праці :)

[ratomira]

Але для саморізів треба електродрєль, яка дорожче за молоток.

Re: Побуду вчителем праці :)

[atejist]

Згоден. Причому спеціальна, низькооборотна. Але можна і вручну, викруткою. В сосну саморізи заходять легко. От у дуб чи в бук - це вже знов не жіноча робота, тут зусилля потрібні. Але в дуб і цвях важко забивати. Як правило, там самого молотка мало, потрібні ще і плоскогубці, щоб тримати цвях під час забивання.

Re: Побуду вчителем праці :)

[ratomira]

А в бетон?

Re: Побуду вчителем праці :)

[atejist]

В бетон однозначно треба засверлюватися і вставляти дюбель. Або, як варіант, дерев'яний чопик, а в чопик уже можна і саморіз закрутити, і цвях забити. Але сверлитись обов'язково, причому перфоратором, і сверло мусить бути з побєдітовою напайкою. Замість перфоратора можна і просто дрель узяти, якщо в неї є ударний режим, тільки дреллю довше морочитись. І якщо сверлитись раз на три місяці, то не страшно, а якщо часто, то дрель скоро гавкнеться. Бетон для неї занадто міцний. От у цеглу можна і дреллю. Хоча перфоратором усе рівно швидше.

Re: Побуду вчителем праці :)

[ratomira]

В мене й цвяхи нормально тримаються в бетоні.