Надійка Гербіш

[ratomira]

Надійка Гербіш - дитяча письменниця. Пише дуже непогано. Й сучасно.

Ось її треба ставити в курс української літератури замість "Хіба ревуть воли..." та "Кайдашевої...". Сучасна дитина не знає, шо таке ці воли, але знає, що таке смартфони. Сучасній дитині не цікаво читати про село, як там жахливо жили 200 років тому.

Сучасній дитині цікаві книги Надійки Гербіш, де є й смартфони, й люди всі сучасні.

Comments

Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Надійка Гербіш - хороша письменниця, згоден. От про "Кайдашеву сім'ю" не погоджуся, це дуже ржачна повість, і дітям вона йтиме на ура. Сучасні діти все рівно залишаються дітьми, тому вони не зациклюватимуться на смартфонах. Рано чи пізно в них усе рівно прокидається тимчасовий інтерес до древності, коли не було ні смартфонів, ні інтернету, ні навіть телевізорів, тому новини з далеких країв привозили купці, котрі замість навігаторів і гугл-мапсів орієнтувалися по зірках на небі. І про село теж дітям може бути цікаво, справа лиш у тому, наскільки доступним для дитячого сприйняття є сам твір. У нашого міносвіти є болячка, успадкована ще з радянських часів: воно тупо не розуміє, що дорослі твори дітям протипоказані. Дитина ще не має достатнього інтелекту й життєвого досвіду, аби переварювати в голові складні дорослі драми.

Не пам'ятаю, я в тебе на сторінці про Юрія Винничука не писав? Про феєричний довбоїбізм із включенням його до шкільної програми?

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[ratomira]

Нє, не писав. Пиши.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Словом, є такий письменнник - Юрій Винничук. Як людина він - гандон. Високомірний галицький сєпар, та ще й патологічний кон'юктурник. Але як письменник він дуже талановитий. Пише в різних жанрах. Правда, дитячої літератури в нього не пригадую, але якби треба було в нього знайти щось для шкільної програми, то якесь оповідання можна було б підібрати. (Можна було б і повість "Діви ночі" старшокласникам підкинути, бгг.) Ясен пень, пацанам найбільше сподобався б вірш "Убий підараса", але його до шкільної програми точно не допустять :) Хоча вірш просто шедевральний. Ось на Тюбику є пісня з цим текстом.
І от після Євромайдану Винничук подався в порохоботи. За це його і включили до шкільної програми з української літератури. Але Квіт - їбанько, а Гриневич - взагали припезжена. Не знаю, хто саме з них був міністрм освіти, коли то сталося. Так чи інакше, з усіх творів Винничука для школи обрали роман "Місце для дракона". Роман дійсно геніальний. Але він мало того що важко читається (на відміну від більшості творів Винничука, які можна просто "ковтати"). Мало того, що він дуже складний і потребує глибокого осмислення. Він іще й дико депресивний. Песимістичний, болісний, гнітючий. А його поставили взагалі у 8-ий клас. 99,9% учнів після такого знайомства з Винничуком вважатимуть його єбанатом і ненавидітимуть більше, ніж наше покоління - Достоєвського. З одного боку - хочеться позлорадствувати, з іншого боку - неприємно, що в дітям у школі прививають огиду до сучасної української літератури.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

Ну це як прививати любов до фантастики "Вином з кульбаби" Азімова. або "марсіанськими хроніками".

я мало що не можу насилити в плані читати. але таке не влізло.

в принципі і "Єресь Хоруса" не зміг поки прочитати. потім ще попробую.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Дякую долі за те, що "Вино ..." і "... Хроніки" до моєї шкільної програми потрапили без відповідних підручників. В нас тоді видавництва не встигали за польотами міністерських думок, тому зарубіжна література викладалася наступним чином: на початку навчального року вчителька давала список програмної літератури на самостійне опрацювання, і кожен учень мав обрати "свого" письменника, щоб переказати у класі програмний твір. Мені пощастило: незадовго до того мені подарували книгу Фазіля Іскандера, причому читав я її справді з задоволенням, бо це було таки "моє". А ще одна моя однокласниця перлася від Стендаля (свят-свят-свят, реально суто жіночий письменник). Решта викручувалися, як могли :) В мене волосся під пахвами стає дибки від думки, що багатьох дорослих письменників я міг би "примусово" прочитати у шкільному віці. От, для прикладу, Герцен зі своїм знаменитим "Кто виноват". Суто дорослий роман, я прочитав у 26 років на піку свого інтелектуального розвитку, відтак Герцена щиро поважаю (Росія, до речі, засудила його на вигнання, й Герцен помер в еміграції). Не дай Обізяна прочитати цей роман у школі - я б і Герцена ненавидів :)

Добре, що ти про Бредбері нагадав. Оце мені якраз пора з ним знайомитися :)

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

ну за кайдашів то треба мозгою бути підготовленим.

один з моїх улюблених творів це "Швейк".

перший раз попробував почитати - якась херня про якогось ідіота.

роки через три-чотири, коли трошки більше зрозумів про життя, імперські-камуністичні приколи, знову взявся за нього. і проникся.

але на той час мене з піонерів вже точно виганяли, можливо якусь четверту-пяту заяву на прийняття в камсамол переписував (попередні не могли розшифрувати).

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

"Швейк" - це все-таки значною мірою політика, тому дітям і може бути важкувато. А в "Кайдашах" політики - крапелька, в основному тільки побут.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

ага. а ще був "я Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля…"
і знайомий мартинюк був )))

про те що швейк це політика не зовсім згідний.
згадай бізнес пана йожефа до війни. дуже багато побутових і житєйських приколів.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

На жаль, я давно читав, тому згадати важко. В мене десь має бути паперова книжка, я купував у вуличних букіністів, але тупо не можу згадати, де ця книжка поділася :(
Наскільки я пам'ятаю, в зав'язці сюжету лежить таки політика. Агент намагається "розговорити" Швейка, щоб той ляпнув щось неполіткоректне :)

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

і таке було. а постраждав власник бару "під чашею". бо сказав що портрет імператора мухи обісрали.
в принципі він від цього й виграв, бо сидів в тюрмі, а не загинув на війні.

там ще багато таких моментів. але житєйських більше.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Ну хз, може й так. Ти ж у юному віці вперше прочитав, а я вже в дорослому. Тому я насамперед на політику увагу звертав, а ти на побут. Але Гриневич різниці все рівно не зрозуміє...

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

згадав класику. класичніше нікуди.
коли я казав тру толкіністам що прочитав "сильмаріліон", то вони на мене дивилися як на скаженого і крутили пальцем біля віска. толкіністи. ті що всі історії і слухи з тих країв знають.

так само і тут, мабуть.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

ЯК???????!!!!!!!!!!!.. :(

П.С. Виключно тобі й по глибокому секрету признаюся, що я не читав "Сильмаріліон". Це ганьба. Єдине сяк-так формальне виправдання - це те, що я поттероман, а в поттероманів із толкієністами типу війна :) Але то така собі війна, на кшталт війни між фанами рок-гуртів ОЯК і ТОЛ (царство небесне їм обом, хоча по понятіям я мушу побажати ТОЛу пекельну сковорідку, ібо я за ОЯК).

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

в 2001-2003 здається ніякого потного гаррі ще не було.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[ratomira]

Перший фільм - 2001 рік, разом з 1-им "Володарем кілець".
Книги - ще раніше.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

опс... якось воно тоді мимо пролетіло.
а гобліновський переклад братви добре "зайшов".

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Вже був. Правда, я його тоді ще не читав. Але вважатимемо, що я передбачав його появу! :)

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

ну толкіен до того часу був більш відомим )))

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

О, так! Толкієн, мабуть, тоді саме досяг піку популярності. І важко навіть уявити, що ще за кілька років до того з усіх Поттерів найвідомішим був Меф :)

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[tiresome_cat]

Мне библиотекарша в школе в классе 8-м (если память мне не изменяет) выдала "Швейка" почитать. Видимо посчитала меня не по годам умным мальчиком. "Швейка" я искренне полюбил, но понимать начал лет через пять-шесть не меньше, когда уже совок разваливался, а я повзрослел слегка :)

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

я злостно поприколювався над учілкой рюськего язіку и літеретури.

левка грубого знав тільки по анекдотах за отих персонажів. єдина на що вистачило це критику в підручнику прочитати. а стєнанія ноташи ну ніяк не перли. в результаті два за четверть по рослітературі. але "герой нашого часу прочитав" на відміну від більшості.

прикольнувся жорстоко дещо інакше. вона перлася від конкістадорів. мол такі мужні люди і в такі дикі краї поплили.
ага. процитував про вирізання населення і знищення цивілізацій до яких добралися.. з книжки. тоді вже таке пробігало. треба було бачити цей крах ідеалів...

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[tiresome_cat]

Це не гарно - останню радiсть у вчительки забирати.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

та хіба то остання була? від "війни і миру" також плющило її. а я міг тільки анекдоти про персонажів розказувати.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[tiresome_cat]

Анекдот - це той же конспект, але з гумором :)

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Анекдот - це фольклор :) Анекдоти реально повинні вивчатись у шкільній програмі поруч із думами, баладами й тому подібною фігнею.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[davels]

в купе в поїзді їдуть ноташа ростова, пьєр і поруччик.
поруччик дрімає. ноташа задумчиво:
- я чувствую себья адной нагой в маскве, а другой в питере.
пьєр:
- а я хотел би оказаться пасрєдінє. напрімєр в балагое.
поруччик через сон:
- дааа. бивал я в балагоє. дира, прізнаццо, страшная.

Re: Ти наступила на мій хворий мозоль :)

[atejist]

Класний анекдот! Тільки як грамар-наці зауважу, що писати треба не "в масквє", а "в маасквє" :) В мене у Росії є три приятельки, з котрими ми знайомі вже з десяток років (вони між собою - так само), досі підтримуємо нормальні стосунки, вони адекватно оцінюють політичну ситуацію. І от якось у розмові з мешканкою Ярославльської області ми заговорили про регіональні акценти. Я їй кажу, що її вимова відрізняється від вимови нашої спільної подруги, а вона мені: "Ну так Маша ж - мааааасквічка!" :)

[tiresome_cat]

Да все образование надо осовременивать. Совок всегда тяготел к замшелой классике, потому что современных советских писателей (настоящих, а не жополизов) гноил на лесоповале и расстреливал в подвалах ЧеКи. Нам такого не надо.

Совок

[paserbyp]

Как только слышу про включение в школьную программу какого-то писателя или поэта то сразу вспоминаю жену Ленина Надежду Константиновну Крупскую, которая уродовала советских детей обязательным изучением классиков мировой литературы. Сколько и какие книги должен прочитать ребёнок - это конечно очень важно, но более важно не отбить у него охоту к чтению, а наоборот зажечь в нем огонь интереса... как это сделать вопрос индивидуальный и поэтому каждый учитель должен найти подход к каждому ребёнку и составить для него индивидуальный список книг, который ему будет интересен и не в тягость, а в радость... как этого добиться? ...отказаться от наследия Надежды Константивны Крупской! ...и чем быстрее, тем здоровее будет!