Даже при Совдепии не дошли до такого маразма, как "принеси на 7 ноября портрет деда, который воевал в Революцию, а если нет такого деда или его портрета, то из-под земли достань".
В моєму радянському дитинстві всі великі свята проходили з піонерським парадом - у колону по двоє за ручки, з кульками-прапорцями, горнами й барабанами. Парад зазвичай був коротким, по центру села, і тільки на одне якесь свято (здається, саме на 09.05.) ми ходили на кладовище класти квіти на могили учасникам війни. Кладовище знаходилось у чорта на задвірках, дорога туди була неасфальтована, і перед тим чомусь завжди йшов дощ. Тому з параду ми, як правило, верталися по вуха в болоті. Романтика. Відкосити було не так і важко, якщо ти не голова ради загону і тобі не треба рапортувати на урочистій лінійці. Головне, щоб відмазка звучала правдоподібно.
no subject
Date: 2018-05-10 02:52 pm (UTC)no subject
Date: 2018-05-10 02:54 pm (UTC)no subject
Date: 2018-05-10 03:42 pm (UTC)no subject
Date: 2018-05-10 05:19 pm (UTC)no subject
Date: 2018-05-10 03:38 pm (UTC)