Дыбр пятничный (утренний)

[ratomira]

Зонтик я, конечно, забыла.
Дождь мелкий, но все равно неприятно. Еще и снег ночью нападал, теперь дворники под дождем его убирают. Под ногами - снежная слякоть.

Зонтик забыла вот почему: с утра долго искала папку с документами. Вчера как раз положила папку с документами на тумбочку в прихожей, чтобы не забыть. Но вчера были гости. И гости - из той серии, которым обязательно надо взять сувениры с полки, повертеть, потом на другое место переставить, снять магниты с холодильника, посмотреть, потом повесить. И вот эту папку с документами они взяли ("А что тут такое, я посмотрю") и потом переложили на другое место. Вот почему я ее долго искала.

Поэтому опаздывала и забыла зонтик.

Comments

[atejist]

В мене є "мрія ідіота": завести вдома мідянку. Можна й вужа, але вужів усі одразу впізнають, тому ефект втрачається. А уявіть собі красу: приходить хтось до вас у гості, бачить красиву коробку, "о, а що там всередині?!" - відкриває, а там змія сичить :)

[ratomira]

Та Ви ще добріші, ніж я.

[atejist]

"Ну, перше, це красиво..." :) Будуть людям яскраві враження й довгі спогади :) І - так, я добрий. Мідянка ж не отруйна. Просто чомусь не всі це знають.

[ratomira]

Буде у когось інфаркт.

[atejist]

Невже хтось аж настільки не любить живу природу? :( Ну, може, хоч павука волохатого гості оцінять?

[pani_stosia]

Меня бы кондратий хватил вне зависимости от степени ядовитости змеи.

[atejist]

Але ж принаймі вужика Ви б не злякалися? Ви ж точно знаєте, що вуж ніякої небезпеки не становить, він не отруйний і не агресивний.

[pani_stosia]

Вужика? Я б підлетіла мов кіт на всіх лапах під стелю навіть якби у коробці була іграшкова змія.
Інстинкти на проп`єш.
А у природі і на деякій відстані вужика опізнала б і, можливо, навіть не злякалась.

[atejist]

Тоді порадіємо, що Ви не маєте звички в гостях заглядати в усі коробки, котрі попадуться на очі :)

[pani_stosia]

Не маю, я більше по книжкових поличках нишпорка.

[atejist]

О! Ну це точно не гріх і не ознака невихованості! :)

[pani_stosia]

Головне щоб господарі там по Дюмах заначки не ховали. Бо якось невдобно.

[atejist]

О, і це теж про мене! :) Найчастіше розпихаю гроші саме по книжках. Але по Дюмах - то ще півбіди, я колись, будучи студентом, поклав гроші в залікову книжку й забув про це. Причому в мене ще була звичка завжди давати викладачу заліковку розгорнутою, а тут, як навмисне, прийшов на екзамен і заліковку просто так на стіл поклав. Ото де невдобно вийшло... :)

[pani_stosia]

Гроші, пане, треба розпихати по таких книжках, які ніхто і ніколи не візьме до рук. Можна такох склеїти з пари сторінок "конвертик".

[atejist]

Пропонуєте придбати 50-томнйк Леніна? :D

[pani_stosia]

Ото залежить від розмірів ваших заначок))))

[atejist]

Гхм. Десь у мене інструкція до мікрокалькулятора МК-61 валялася...

[pani_stosia]

Отакої.

[atejist]

А кому зараз легко? :)

[pani_stosia]

Треба з цим робити шось. Для нарощення об`ємів "спеціальної" літератури і прочая.

[atejist]

Наприклад, вести здоровий спосіб життя? :) 120 років, гадаю, буде цілком достатньо для нарощення об'ємів "спеціальної" літератури :)

[pani_stosia]

120 років здорового способу життя??? Від такого ж померти можна.

[atejist]

Можна. Але доля - дуже цинічна стерва, вона навмисно не дає смерті тим, хто почав вести здоровий спосіб життя. Мовляв, твій вибір - ось і мучся тепер! ;)

От не пам'ятаю, в Шеклі чи в Саймака було оповідання про апарат, котрий у кредит виконував різні забаганки, причому всі клієнти зрештою починали просити дууууже довге життя, після чого їм пред'являли скажений рахунок - і клієнтам доводилося відпрацьовувати кредит століттями. Маю підозру, що ідею цього оповідання автор підчерпнув у дієтологів, фітнес-тренерів і т. п. паразитів :)

[pani_stosia]

"та хіба ж то життя", хе-хе

[atejist]

"І не кажи, кума!.." :D