Nastupnyj krok

[ratomira]

Nastupnyj krok - tse perehid na ukrajins'ku latynytsu. Todi rosiany vzagali ne zmozhut' nas rozumity, yak zaraz ne rozumiyut' polyakiv chy horvativ. U Kazakhstani vzhe pereyshly.

Comments

[dark_hunter]

(пожатие плечами) Можно выучить в качестве третьего языка хинди, а можно английский.
Но английский - это же попса и макдональдс, правда?

[euthanasepam]

Для того, щоб кацапи не вважали усе твоє майно своїм, достатньо ліквідувати ознаки русскава міра у власній хаті, себто назавжди вимкнути русскійазик.

А викидати (будьмо відверті: через свою моральну та духовну слабкість відмовитися від належності до московства) таке чудово пристосоване для української мови письмо — це якийсь незбагненний абсурд.

[dark_hunter]

А чем оно так чудесно приспособено? Вот конкретно? Что есть такого в кириллице, чего принципиально нет в латинице?

У анлийского, скажем, специфическая фонетика. Но английским мир не ограничивается, множество языков, близких по фонетике к украинскому, используют латиницу.

[euthanasepam]

Точність виразних засобів предмету передачі — оце.

Пошукайте для початку в інтернеті реконструкції вимови давньогрецькою мовою. Греки створили письмо, що ідеально відтворювало фонетику їхньої мови класичного періоду. Цей взірець, як правила точної передачі певної мови на письмі, запозичували для себе й інші народи — етруски, а від них римляни. Коли постала потреба створити писемність для слов’ян, то зробили глаголицю — ймовірно, також за візрцем грецької, але з невдалою графікою; Кирилиця була кращою спробою оформити в графіці символів правила передачі фонетики. Для кожного знаку чи сполучення знаків визначено певну вимову. Відтак письмо відповідає мовленню. Щоб читати українською чи білоруською мовою, досить знати, як звучать відповідні фонеми, та правила вимови. Є однозначність передачі на письмі мовлення, специфічного для слов’ян. Спробуйте реалізувати це тепер з латинкою, де немає загальних правил передачі літерою фонеми, бо фонетика в різних народів різна, а літер лише той набір, що дали римляни. Європейські мови чудово ілюструють собою, як вимушене прийняття системи письма, що не відповідає строю мови, породжує з плином часу неможливість одночасного збереження для мови однозначної передачі і фонетики, і правил словотворення. (В московитів, до речі, така сама біда — бо мова штучна, з чужою фонетикою, з чужим письмом. І тому практично всі кацапи не вміють писати без помилок.) Коли я пишу «джміль» або «паляниця», то в мене нема варіантів, що це може бути вимовлено якось не за правилами. Білорус також вимовить ці слова, мабуть, без помилок. А от у псевдослов’ян-русскіх — не вийде.

[euthanasepam]

Пишу як чую. Українська мова вже має ідеальне письмо.

[dark_hunter]

Немецкий и итальянский, например, тоже в основном пишем как слышим. Всякие сложности с произношением свойственны отдельным языкам (английский и французский, в основном), а не латинице как системе записи.

Так что не вижу в этом никакой проблемы.

[euthanasepam]

Я чудово знаю, що насправді у всій цій риториці переходу на латинку лежить в основі безвольна неспроможність принципово відмовитися від власної належності до міра вілікай русскай культури. Так нас в виховали в колоніях москви, з цим тяжко розлучитися. Але є лиш один-єдиний правильний спосіб: назавжди вимкнути в своєму бутті русскійазик.

[dark_hunter]

Вы фантазируете, придумывая то, что вам эмоционально приятнее.

С тем же успехом можно сказать, что принципиальный переход на украинский - это от слабости, от неспособности оградить себя от влияния рузькемира исключительно собственной волей. Внешняя ограда, как бутылки, которые прячут от алкаша. Нет, я так не считаю, просто привел в качестве интеллектуального упражнения. Что угодно можно объяснить через слабость, и это будет приятное самому себе, но чаще всего ошибочное объяснение.

[euthanasepam]

Принципове повернення до рідної мови батьків — це щось таке дивне? А надто для людини, яка ніколи не полишала рідну мову. Це може дійсно бути проблемою для зросіщених людей, що вкорінені у «смисли» та стилістику русскава міра. Але для подолання цієї проблеми міняти бездоганне письмо на якесь інше — неприйнятно. Я вважаю, що це очевидні речі.

[dark_hunter]

Я считаю, что возвращение к чему-то только по принципу "оно старое, его использовалли предки тысячу лет назад" - признак остановки в развитии. А вот переосмысление старого в новом контексте - как раз очень круто. Собственно, в этом отличие мертвого от живого: живое меняется. Вышиванки из современных материалов, с современным переосмыслением орнаментов - это очень красиво. А принципиально носить только домотканную одежду, скажем - это уже сектантство.

Что до языков - я считаю, что современному украинцу их нужно минимум три: русский, украинский и английский. У каждого своя функция, и каждый сам по себе - богатство. И из людей мне ближе всего те, кто в совершенстве владеет всеми тремя и с легкостью переходит с одного на другой, не делая из этого проблемы.

А что до латинской записи - оглянитесь, это же витает в воздухе. Посмотрите, сколько народу согласилось - даже здесь, в коментах. И понятно, что это не для того, чтобы "праааклятые кацапы нас не поняли". Понадобится - поймут, гуглотранслейт еще никто не отменял. Это скорее дух времени. Следующая ступенька развития. И хорошо. Она мне нравится. Украинский латиницей - это чисто эстетически красиво, по крайней мере на мой вкус.

[euthanasepam]

Хибні аналогії, яких у ваших міркування через край — це нездалий спосіб щось обґрунтувати. Наприклад, та ж таки справжня правильна вишиванка — це святкове національне вбрання, що виготовляється руками, а те, що ви купуєте в крамниці, це симулякр, імітація, порожня обгортка без вмісту. Вишиванку робили руками не тому, що були такі дурні купити в місті мануфактурне, а через її багатий символічний зміст, де кожен візерунок завжди є певною історією (якої, на жаль, сучасні манкурти не годні прочитати).

По-перше, навіщо українцю московська мова? (Англійська — зрозуміло навіщо.) Навіщо робити з власної голови смітник для цього штучного казьонного піджину — бо русскій мір наше всьо?

По-друге, навіщо відмовлятися від найкращого письма заради гіршого? Чом би не перейти на тайське письмо — воно теж гарне. Або на арабське чи жидівське.

Нема жодного поступу в тому, щоб своє, вже довершене й чудово пристосоване, викидати до смітника, аби взяти щось чуже.