Чи етично в воєнний час проводити аналогії між статистикою загиблих від обстрілів та статистикою загиблих під час ДТП, і на підставі другої статистики будувати стратегію дій під час тривоги?
Ви апелюєте до економічних вигод від роботи бізнеса під час тривоги.
Я бачу знервованих касирів, які продовжують працювати під час тривоги, хоча в супермаркеті є каси самообслуговування.
Ви апелюєте до рішення людей користуватись машинами, незважаючи на факт наявності ДТП.
Я бачу людей, які не виступають я через нічні обстріли, плюс тих, хто вже не прокинеться, бо загинув під завалами чи згорів живцем.
Про це, в першу чергу мова.
Я теж працюю з цифрами. Та за цифрами бачу людей - результат їхньої праці.
Якщо б, теоретично, держава взяла те бачення статистики, яке транслюєте Ви, громадяни України перетворились би виключно на юніти економіки. І те, що русня коїть на нашій землі, перестало би бути жахливим актом геноциду українців.
Крім економічної вигоди , є ще факт цінності кожного людського життя. І розуміння того, що є вкрай неприпустимим, а що - людським фактором, від якого ніхто не застрахований.