Entry tags:
Расставлю точки над "i"
Находятся люди, которые считают, что я безвылазно должна торчать в Днепре в 40-градусную жару при 12-16 часовых отключениях света, воды и лифта, под бомбежками (наш район дважды бомбили за последнюю неделю, с жертвами), и не имею права никуда не поехать, ни уехать... Такие люди идут нахуй.
no subject
деяких варто послати "мимо".
а загалом:
"Не дозволяйте неприємним для Вас людям орендувати куточки у Вашій голові" (с)
no subject
Я полез было с советами свалить на пока что, но спасибо за разъяснения, что это не моё дело.
no subject
no subject
Вывод оч правильный. Незважайте и берегите нервишки, они нам всем нужны для дел и людей поважнее)
no subject
Вариант 1: "Я сижу под бомбами и ты сиди, куда еще ты смеешь рыпаться?"
Вариант 2 (из-за границы): "В смысле ты куда-то уехала? У вас же война, как это во время войны люди смеют куда-то перемещаться по Украине и вне ее? Это неправильная война, сиди там, где и сидела, под бомбами, неужели я зря запаслась попкорном?"
no subject
no subject
Бо це щось новеньке, аж цікаво.
Наскільки я пригадую, раніше дискусії були якраз протилежного плану: чи можна цивільним залишатись у прифронтових областях, чи вони мусять виїжджати у глибокий тил або взагалі за кордон.
no subject
no subject
Ну, в принципі, я помилявся, це насправді не новеньке, це старий добрий синдром вахтера в одному з його чисельних різновидів. І плюс да, як ти смієш кудись їхати, коли в країні війна (варіанти: в країні ковід, в Африці негри голодають, в Аушвіці цього дня 80 років тому німці євреїв закатували, в Галілеї 2080 років тому євреї арабів закатували, і т. д.), куди ж без цього. Комунізм не в пам'ятниках, комунізм у головах.
no subject
no subject
Ще була б там десь, куди їх посилають, автоматична перевірка на адекватність, але то вже якісь казки та мрії.